Запрошуємо на шанування 100- річчя альпініста Івана Андрійовича Кашина та вручення йому сертифікату «Національного реєстру рекордів України» в номінації «Найстарший альпініст України»
Подія відбудеться 20 січня 2024 року (субота) в Київському будиноку вчених НАН України (вул. Володимирська 45 а) на 13:00
————
Від імені Федерації хочемо щиро привітати нашого ювіляра Кашина Івана Андрійовича зі 100-річчям.
Це людина, яка безсумнівно може зватися «Незламним». Адже не дивлячись на всю складність життя на вустах Івана Андрійовича красується посмішка і жоден день не обходиться без фізичних вправ.
Іван Кашин – один з найстарших альпіністів нашої країни. Народився Іван Андрійович в 1924 році на Хрещення на околицях Києва. В 1932 році у 8-річному віці Іван пережив голодомор. Він пам’ятає, як до них у вікна стукали знесилені селяни й просили хоча б крихту хліба. І мама з ними ділилася останнім.
В 1941 році Іван закінчив школу, коли фашистські війська захопили Україну. Іван разом з іншими ходив рити окопи. Проте, пізніше Івана разом з іншими загнали в вагони і відправили в Німеччину на примусові роботи.
Після закінчення війни, як і всі радів перемозі над фашистською Німеччиною і рвався додому. Хотів вступити в політехнічний інституті, в Києві. Але в інституті, йому відмовили аргументуючи, що він «ворог народу». Після декількох років поневірянь Іван Андрійович все ж вступив в Київський інститут фізичної культури.
Навчаючись в університеті Іван Кашин був старанним студентом і талановитим акробатом. Проте він завжди марив горами. Гори – замріяно каже Іван Кашин – це щось особливе. Вийдеш на вершину – а там так тихо, що страшно ворухнутися. Таке відчуття, неначе сам Господь спостерігає за тобою.»
В 1961 році Іван отримав золоту медаль чемпіона СРСР не дивлячись на 6 зламаних ребер. Як повідомляє Іван Андрійович, золото завоювала вся українська команда з 6-ти чоловік і він на той момент не знав, що в нього зламані ребра. При підготовці маршруту до походу Іван Андрійович провалився в тріщину, яка мала форму конуса, проте йому вдалося самостійно вибратися звідти. Після чого до початку штурму 5-ти вершин залишалося 2 тижні. За цей час він оклигався і пішов разом з командою.
Пік Абу Алі ібн Сіни (Пік Леніна) Іван Андрійович також не оминув увагою. Підкорив її разом з ще 38-ма українцями.
І не дивлячись на всі свої травми, яких за життя було чимало, за всі негаразди, які підкидала доля Іван Андрійович усміхнено крокує вперед і нагадує, що завжди потрібно знаходити час, щоб рухатися і головне ніколи не здаватися.
Саме цій неймовірній людині ми бажаємо здоров’я, щастя і довгих літ…
