З великим задоволенням публікуємо текст учасниці зимового виїзду в район Чорногори Світлани Семенюк!
Ми пізнаємо їх по яскравих очах, в яких оживають засніжені гори…
Щастя для них – рити для ночівлі теплесенькі нори!
Їм не треба комфорту високих технологій
Наймиліше серцю – в обіймах гірських меланхолій!..
Зі святом Весни, шановні альпіністи і скелелази!
На календарі весна, а отже, альпіністи збираються в гори зустрічати її, вітаючи сонце і тепло засніжених вершин.
6-8 березня відбувся офіційний виїзд секції альпінізму ФАіС м. Києва під керівництвом професійного інструктора Анни Ясинської.
Наш маршрут розпочався з глибинки Карпат – невеликого урочища Козьмещик. Чарівні краєвиди засніженого лісу по дорозі на всім улюблену Говерлу дарували істинне задоволення приємної втоми, а уява відкривала радість майбутнього сходження. 6 березня, підійшовши майже до підніжжя Говерли, ми встановили намети обабіч дороги, навіть не підозрюючи скільки альпіністів-туристів пройде повз, щиро дивуючись нашим яскравим домівкам.
Наступного дня, прокинувшись вдосвіта від того, що капає щось на обличчя (як з’ясувалось, це був сніг, утворений з конденсату), ми з великими наплічниками і усім реманентом попрямували на вершину. Але погода трішки змінила наші плани і через досить сильний вітер, на півдорозі, ми розвернули назад. Швиденько встановивши намети, ми знову повернулись до нашої цілі, проте на цей раз без двох учасників (вони залишились охороняти табір).
Попри усі перешкоди збоку природи, ураганного вітру і гострого льодяного снігу, зв’язавшись репшнуром, 4 альпіністів здійснили безкисневе сходження на зимову Говерлу!
А на зворотному шляху вирішили не гаяти дорогоцінного часу на вранішній перехід до Петроса, а спустились прямісінько в Козьмещик і вечірня ідилія в теплій колибі зі смачними стравами оповила душу кожного…
8 березня, в цей особливий день Весни, Петрос зустрів нас надзвичайно приємною погодою! Майже невідчутний вітер разом з хорошим морозцем подарували нам незабутні краєвиди! А вершина, як завжди, грізна і сурова, прийняла нас у свої обійми та прихистила в маленькій хатинці.
Щира подяка професіоналу своєї справи і просто дуже гарній і мудрій людині – нашому інструктору Анні Ясинській – за меганадійну організацію походу і дуже корисний досвід, переданий нам!
P.S. Кожен ходить в гори з різними мотивами і різними цілями, але єдине ми знаємо точно: лише тут пізнається істинна сутність людини, лише тут можна відчути силу і помітити красу одночасно, лише тут можна бачити не просто очима… Гори, дякую, що ви є
