До вашої уваги нове інтерв’ю, про людину що приймає участь в розвитку скелелазного ком’юніті м.Києва. Це експериментальний формат, але сподіваємося вам буде цікаво
Тетяна Джола – тренерка зі скелелазіння, сертифікована тренерка з фітнесу та TRX. Досвід спортивного скелелазіння 8 років, максимальна категорія на скелях 7с , категорія он-сайту 7а.
Тетяна має вищу спортивну освіту з напрямку “фізична реабілітація”. Сертифікована інструкторка зі сноуборду та стретчингу.
Проводить індивідуальні заняття зі скелелазіння для дітей та дорослих на скеледромі НАУ.
– Тетяно, як довго Ви займаєтесь скелелазінням?
– Вперше спробувала 10 років тому, але активно почала займатися десь років 8 тому. Тобто 8 років, як я активно тренуюсь, працюю у сфері скелелазіння і постійно підвищую свою категорію.
– Яка зараз у Вас найскладніша категорія і де вона була?
– Це 7С, на скелях Туреччини та Греції.
– А в Crocs’ах яку категорію пролазите?
– 6А.
– Які категорії досяжні й за який період результати були? Всі ж хочуть результатів, щоб показати, що вони класні.
– В мене були дівчата з нуля до 6Б, – то це приблизно пів року хороших інтенсивних тренувань без пропусків, з постійною фізичною підготовкою. Тобто, в принципі, можна і за 2 місяці в залежності від фізичних можливостей людини. Якщо брати скельні категорії, то тут все трішки складніше, оскільки на скелях все трохи по-іншому відбувається, аніж в залі.
Все залежить від початкових даних людини та від працездатності, тому що в скелелазінні талант має другорядне значення, а бажання тренуватися, працювати над собою і не здаватися важать набагато більше. Можна за півроку почати лізти 7А при регулярних тренуваннях, а можна ходити 4 роки і говорити, що я хочу 7А і не тренуватися, нити, пропускати, постійно шукати якісь відмовки. Немає конкретних термінів, що ця людина полізе через тиждень, а ця за 5 років.
В мене є хлопчик, який займається, він дуже швидко почав лізти 6Б. Для дитини це хороший результат, але йому не вистачає працездатності. В нього чудові дані, але він трошки ледачий.
Немає конкретних термінів насправді. Я 7А залізла дуже швидко, 7Б і 7С, в принципі, теж. Якийсь певний період дуже довго тупцювала на одному місці, але завдяки хорошому тренеру, бажанню стати краще, комплексному підходу до тренувань, як до чогось дуже важливого, – це дало певні результати.
Я тренувалась 6 разів в тиждень, бо хотіла швидко підтягнути рівень скелелазіння, бо почала працювати на скеледромі. На мою особисту думку, інструктор/тренер зі скелелазіння повинен мати відповідний рівень лазіння і в залі, і на скелях.
Одним словом, для того, щоб щось лазити, потрібно лазити. А якщо хочеш залізти щось вагоме, то потрібно лазити постійно.
З кожного намагаюсь зробити чемпіона, але не всі до цього прагнуть
– Про тренування для спортсменів – тих, хто хоче досягти високих результатів, тобто або категорію лазити або брати участь в змаганнях. Чи є у Вас такі спортсмени та що для цього потрібно?
– Безпосередньо спортсменами або людьми, які хочуть займатися на професійному рівні, то я з такими не працюю, але в мене є люди та були підопічні, які прагнули до певних категорій. З ними набагато цікавіше працювати. Коли людина знає чого вона хоче, то ти вкладаєш у тренування набагато більше зусиль, знань і досвіду. Тоді люди дійсно досягають цих цілей. Мої тренування – це більше про фітнес.
– Хто у Вас зараз тренується? Діти чи дорослі? З ким цікавіше?
– Зараз в мене в основному діти, плюс в мене є діти з РАС, є й дорослі. Але мені завжди цікаво працювати з тими, в кого є ціль, вмотивованими. Я з кожного намагаюсь зробити чемпіона, але не всі до цього прагнуть.
– Чи займалися Ви ще чимось крім скелелазіння? Альпінізм, лижі?
– Я інструктор зі сноуборду. Багато років займалась і працювала інструктором зі сноуборду в Грузії. Також я сертифікований фітнес-тренер та маю освіту за фахом «фізична реабілітація».
– А що саме у сноубордингу?
– Фрірайд та трасове катання. Працюючи в Грузії, вчила початківців та райдерів, що прогресують.
– Чи займали якісь місця? Чи брали участь в змаганнях?
– Ні, ніколи не брала участі, я люблю більше вчити людей
– А у скелелазінні якось пробували себе професійно?
– Ні, ні я не та людина, яка любить змагатися. Я більше люблю організовувати подібні заходи, ніж брати в них участь.
– Розкажіть про фестивалі, які Ви організовуєте і що в них найбільш класне?
– Я організовую фестивалі зі скелелазіння для любителів та аматорів. Цього року ми додали ще дитячу групу. Крутість в тому, що це фестиваль для людей, які не займаються професійно скелелазінням. А ще – в подарунках. Можуть, прийти люди, які лазять 2 місяці, але можуть прийти й професійні спортсмени, які лазять 10 років. Це фестиваль для відвідувачів скеледрому НАУ та для всіх охочих.
Ще класно те, що це багато класних трас, і це чудовий тренувальний день зі скелелазіння на витривалість. Цього року ми зробили 30 трас, які потрібно пройти за 6 годин лазіння. Тобто тут ти пробуєш себе на силу та витривалість.
Ну і, звичайно, в нас завжди круті призи. Цьогоріч ми трохи символічно зробили кубки, медалі, все стилізовано під військову тематику, тому що всі зібрані кошти ми віддамо на дрони нашим друзям-скелелазам, які зараз захищають нас. Ну і класно те, що це така велика тусовка, атмосфера, музика + лазіння.
Скельники слід підбирати в залежності від рівня лазіння, цілей та виду тренувань
– Про фізичні можливості хлопчиків та дівчат. Зараз на змаганнях траси для чоловіків завжди складніші, аніж для жінок. Це все через фізичну форму, тому що у хлопців м’язів більше?
– В цілому так, хлопці фізично сильніші. Проте, якщо говорити про дітей, то до певного віку хлопчики та дівчатка лізуть плюс-мінус однаково.
– Що Ви думаєте про трансгендерів на змаганнях?
– Я про них не думаю (сміється).
– Зараз на Олімпійських іграх або змаганнях беруть участь люди, які говорять, мовляв, я змінив стать і тепер буду лізти в жіночій команді.
– Ну, я відношусь до них нормально, я не маю якихось упереджень.
– А рівність між фізичною силою з самого початку?
– Не знаю, мабуть, буде різниця, а може і ні, вони ж все-таки якусь гормональну терапію проходять.
– Яке взуття для заняття скелелазінням можете порекомендувати?
– Мої улюблені – це Scarpa модель «Drago» і La Sportiva модель «Skwama». Для початківців рекомендую обирати неагресивні та м’які скельники. Хороший вибір у бренду Scarpa – моделі «Velocity» та «Original».
– Скільки потрібно скельників для початківців?
– Початківцю достатньо однієї пари. З досвідом та зростанням рівня лазіння можна придбати більш професійні моделі для певних цілей – чи то боулдер, чи скелі. В мене 9 пар скельників для різних тренувань.
– А історія про те, що ноги в скальниках першого разу мають боліти до сліз. Як тренери з цим працюють?
– Насправді це вже давно в минулому. Особисто я не рекомендую брати скельники настільки маленькі, щоб було боляче до сліз. Початківцям бажано брати розмір в розмір для того, щоб вони не страждали та все ж таки думали про те, як лізти, а не про те, як в них болять ноги та висіли на руках.
Надалі можна брати на пів розміру менше. Знову ж таки, в залежності від моделі. Є скельники, які дуже добре тягнуться, і їх можна взяти на розмір менше, а деякі – на півтора. А ось, наприклад, скельники від 5.10, Adidas краще брати на розмір більше.
Моя особиста думка: скельники треба підбирати в залежності від рівня лазіння, цілей та виду тренувань. Як тренер, я не рекомендую брати скельники, в яких вам дуже боляче, або вони занадто жорсткі.
– Одяг для скелелазіння має якесь значення для скелелаза?
– Ну, насправді одяг для скелелазіння має бути зручним. Штани або шорти не мають сковувати рухи. Вважаю, що одяг має бути гарним, зручним, яскравим, тому що скелелазіння – красивий вид спорту.
З досвідом вчишся читати маршрут
– Боулдер чи складність?
– І боулдер, і складність. Я починала зі складності, боулдер майже не лазила, потім почала лазити боулдер, перестала лазити складність. Тому скелі – складність, зал – боулдер
– Рутсеттинг – накручування маршрутів. Що є найскладнішим, найцікавішим в цій справі? Скільки часу займає накрутка маршруту?
– Дивлячись, який маршрут, і дивлячись, яка поверхня. В НАУ складно фізично крутити, тому що тут дуже велике нависання. Почала я крутити ще на минулому місці роботи. Мені було цікаво, але класні маршрути крутяться лише з досвідом лазіння, коли підвищується твоя категорія і твій рівень лазіння, тоді виходить цікавіше. І чим більше ти лазиш, тим більше цікавих рухів в тебе виходить накрутити. А мені подобається реалізовувати це в маршрутах, особливо якщо на скелях лазити, то потім багато чого переноситься на постановку в залі. Зараз я кручу лише в НАУ.
– Я, наприклад в скелелазінні любитель, і коли лізеш, то думаєш про те, щоб залізти хоча б якось, а не про те який саме рух хотілося б зробити. Як саме запам’ятовуються рухи? Тобто це запам’ятовується в голові чи це м’язова пам’ять, і тіло саме пам’ятає?
– Ти запам’ятовуєш в голові. З досвідом ти вчишся читати маршрут. Ти просто підійшов подивився на маршрут і ти його вже бачиш, ти розумієш де яка рука має бути. Це все приходить з досвідом. А якщо брати скелі, то я пам’ятаю всі свої пролази важких категорій, починаючи з 7А. Я пам’ятаю всі свої маршрути, і багато з них я потім переносила на скеледром, намагалася відтворити щось подібне.
– Що думаєте про домашні скеледроми?
– Я б собі побудувала (сміється). Я вважаю, що це класно, і якби в мене була б можливість, то я б зробила собі таке і тренувалась би вдома, коли немає можливості піти в зал.
– Яка сама класна порода для скелелазіння, якщо говорити саме про камінь?
– Ну це коллонети Турції та Греції. Ну, в Італії теж є коллонети, і у Франції є коллонети. Самі класні – це ось ці величезні звисаючі бурулі. Ті, які обдуваються вітром, морем і піском – це самий класний рельєф. Він просто буває ніби в 3D, коли тобі бурулю потрібно переступити. То це круто, прикольно.
– Які для Вас найкрутіші скельні регіони світу?
– Для мене найкрутіший – це Леонідіо (Греція). Також мене дуже вразило лазіння в печері в Болгарії – там величезна печера, яка називається «Очі бога». Там дуже довгі маршрути, такий собі натуральний скеледром. Ще класно в Туреччині. Тому що в Туреччині дуже м’які категорії, а ще тепло, мандарини та море. Сподобалось в Італії в Арко, там дуже багатий вибір де полазити.
– Куди хотілось би поїхати ще?
– Хотілось би поїхати в Іспанію і ще б хотіла повернутися в Леонідіо – там залишились проєкти 8А. І ще хочу на наші Довбуша, там теж залишився проєкт категорії 8А.
– А ось цей новий сектор «Кикошів камінь» – там же нещодавно пробили теж вісімки.
– Так, я знаю, але я там не була. Поки що ми відклали лазіння на потім, на скелі поки що не їздимо. Поки що ми займаємось залом і волонтеримо.
