Він був кандидатом у майстри спорту з альпінізму та інструктором з альпінізму з 1978 року. Протягом багатьох років працював у таких альптаборах, як “Джайлик”, “Талгар”, “Варзоб”, “Ала-Тоо” та “Алай”. Також він довгий час керував та тренував юних альпіністів в Палаці піонерів міста Києва. У Києві він також був членом альпіністського колективу заводу “Арсенал”.
З 1984 року він активно розвивав промисловий альпінізм в Україні. Пізніше своє життя пов’язав з рятувальними структурами. У 1990 році працював начальником рятувальної служби на “Приюті 11” в Кавказьких горах. З 1995 року був інструктором та головним інженером оперативно-рятувального загону м. Києва, брав участь у рятувальних операціях в Туреччині, Ірані, Грузії (під час землетрусу 1990 року), Греції (аварія літака) та інших країнах.
Він проводив навчання з елементів альпіністської техніки та виживання в екстремальних умовах в горах зі спецпідрозділами “Альфа”, “Сокол”, “Беркут”. Брав участь у походах в Гімалаях.
Ветерани альпінізму та скелелазіння України, Києва висловлюють щирі співчуття родині та друзям Володимира Олексійовича.
Його світлий образ назавжди залишиться в наших серцях! Прощання з Володимиром Олексійовичем відбудеться у четвер, 4 квітня, на Байковому кладовищі о 12:00
